Отакий
Роззява
Іван
Малкович за Самуїлом Маршаком
Переспів з
російської
Жив собі
роззява —
ліві двері —
справа.
Зранку він
хутенько встав,
піджака
вдягати став,
Шусть руками в
рукави —
з'ясувалось,
то штани.
Отакий роззява
—
ліві двері —
справа!
Вбрав сорочку
він. Однак
всі кричать
йому: не так!
Одягнув
пальто. Проте
знов кричать
йому: не те!
Отакий роззява
—
ліві двері —
справа!
Поспішаючи в
дорогу,
рукавичку взув
на ногу.
Ну, а замість
капелюха
натягнув відро
на вуха.
Отакий роззява
—
ліві двері —
справа!
Трамваєм
тридцять третім
він їхав на
вокзал,
і, двері
відчинивши,
до водія
сказав:
«Шановний
трам-тарам-пам-пам,
я щось хотів
сказати вам…
Я сів не в
той… Мені… а-яй!
Трамзал
негайно на вокзай!»
Водій
перелякався
і на вокзал
подався.
Отакий роззява
—
ліві двері —
справа!
Ось біжить він
до кав'ярні,
щоб квитки
купити гарні.
Далі — гляньте
на роззяву —
мчить купляти
в касі… каву!!!
Вибіг він аж
на перон.
Там —
відчеплений вагон.
Пан роззява в
нього вліз,
сім валіз туди
заніс,
примостився
під вікном,
та й заснув
солодким сном.
З ранку —
гульк! «Егей! — гукає. —
Що за
станція?» — питає.
Чемний голос
відповів:
— То є славне
місто Львів!.
Ще поспав. Аж
сходить сонце.
Знов поглянув
у віконце,
Бачить — знов
стоїть вокзал,
здивувався і
сказав:
— Що за
місто?… Це Болехів,
Коломия чи
Радехів?
Чемний голос
відповів:
— То є славне
місто Львів!
Ще собі поспав
з годинку,
знов поглянув
на зупинку,
Бачить — знов
якийсь вокзал,
здивувався і
сказав:
— Що за
станція цікава —
Київ, Зміїв чи
Полтава?
Чемний голос
відповів:
— То є славне
місто Львів!.
Тут він
крикнув:
— Що за
жарти?! Жартувати так не варто!.
Вчора я у
Львові сів,
а приїхав знов
у Львів?..
Отакий роззява
—
ліві двері
справа!
